Відбувся Спас яблуком стиглим й медом.
А літо ще стоїть в своїм зеніті.
Чисту блакить дарує щедро небо,
Кидає промінь крізь озону сіті.
Ліси заросли, вже б їм поголитись,
Та не спішать у руки бритву брати.
Вони ще хочуть літечком упитись,
В м’яких зелених шатах постояти.
Стрімко птахи беруть небес висоти,
Землю крильми від осені ховають.
Із гнізд пожовклі витягають ноти,
Врочисто оду літечку співають.
Сонце проміння кидає нам жмуток,
Ще хоче теплим подихом зігріти.
А в погляді лелечому вже смуток,
Бо чують крила, скоро час летіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359396
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)