Здається, я знаю – ти мене любиш.
Ти не кажеш цього, але про це промовляють твої уста – коли усміхаються до моїх, твої долоні – коли вітаються з моїми, твої променисті очі – коли зазирають у мої.
І я також, здається, люблю тебе. Ми не зізна́ємось у цьому нікому, тим більше – одне одному. Це буде таємниця, що поєднує наші серця і дає їм наснаги битися у суголоссі. Бо ми належимо різним світам – і до останку належимо Йому. Тому будемо любити мовчки, трепетно оберігаючи цноту наших почуттів.
А може – може, мені усе це лише здається...
2010-04-01
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2012
автор: Анно Доміні