Ніколи, ніхто і ніде,
Тебе так кохать не зуміє.
Моє серце від болю гуде,
І від страху розлуки німіє.
Я шукатиму твої сліди,
Обертатись на вітру пориви.
І з пришестям страшної біди,
Кровоточать у серці розриви.
Я шукатиму твоїх очей,
Наче в небі захмаренім сонця.
Божевілля безсонних ночей,
Проганятиме ранок з віконця.
Я шукатиму твої вуста,
Джерело життєдайної сили.
І луною в душі пустота,
Розгойдує дзвони щосили.
2005 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2012
автор: Мирослав Вересюк