Пам’ять — це розпач і біль,
Туга, страждання і сльози.
На рану розсипана сіль,
Ятрить, спопеляє, морозить.
Минуле не можу забути,
Майбутнє мені не змінити.
Разом не судилося бути,
Без тебе не хочеться жити.
Страждаю і буду страждати,
Серце стиснулось від болю.
Кохаю і буду кохати,
За тебе Всевишнього молю.
Щоб була прихильною доля,
Всміхалося щастя і діти,
Якщо це Всевишнього воля —
За тебе лиш буду радіти.
01.2007 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2012
автор: Мирослав Вересюк