Гуляла доля на вітрах спокуси.
Повеслувалось на гінкій воді.
Відлітувалось.
Відлетіли гуси.
А ми ж були красиві й молоді.
Втомилась доля на вітрах спокути.
Ще тільки осінь. Не спинись, гляди!
Забутий човен
в заводі прикутий.
Десь поруч світ.
А тут – лиш я один.
Шукає доля на вітрах поради.
У серці болем спомин вирина...
Два береги – розлуки і розради.
Не попливу –
бреду, бо мілина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358814
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА