Вона ще така молода -
держава, моя, не оспівана.
Крижина її ще тонка.
І воля зовсім не освідчена.
Та, яка ця країна міцна.
Скільки били, ганьбили та нищили.
Вона взяла й вижила.
І ми стали народом єдиним.
Скільки бравих молодих козаків.
Полягли за честь її і славу.
Кругом підлість, зло і небуття.
Та Україна заспівала.
Ми є народ - сказав, Тарас Шевченко.
І заспівали хором солов ї.
Ми сильні, мужні, не роздільні браття!
І ми живемо на святій землі.
На тій землі, яка вся кров ю зрошена.
Там усі близькі й рідні полягли.
За нашу честь, за гідність України.
Свої життя вони тоді дали.
Вам поклоняємось солдати невідоміїї.
Ви наша гордість, слава, незалежність.
І якби не ви, не жили б зараз ми в країні незалежній.
І звалися не українці, аа хохли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358379
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.08.2012
автор: Лилианна