Відпускаєш мене, я стаю на крило –
І зажури й розпуки немов не було.
Знов світанок віщує надію нову.
Відчуваю натхнення, я знову живу.
Знову барви весняні квітчають сніги,
Знов Твоє Милосердя долає гріхи.
Обрій знов неозорий, вільно дихаю знов.
Світ мені відкриває Дивовижна Любов.
2011-03-29
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357481
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2012
автор: Анно Доміні