По небі сунуть кількадень
Кучері красиві,
Але одна проблема в них лишень:
Сиві вони, сиві.
Не знаю, скільки літ уже
Пливе дідок отсей,
Що тягне море те й жене
Вже третій день,
Вже третій день.
Смутно груша похилилась,
Квіти шубу одягли,
А виноград гронистий
У листя закутав свóї плоди.
Якийсь неспóкій скрізь глухий,
Такий тендітний,
Дощовий
Повигинав деревам руки-віти.
Ой пощади ж їх, пощади,
Не лий отого зілля:
Пекучої води,
Що з неба падає, мов стріли.
Але немає кінця краю
Сивим кучерям сторіч,
Що теє сонце затуляють,
Вже третю ніч,
Вже третю ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357442
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: Сергій Ожібко