Моя мова, у хвилях Дніпрових,
Народилась з звитяг козаків.
Розчинилась у вірі Христовій,
Живить спрагу в корінні віків.
Моя мова, звучить світанково,
Солов’їним запоєм з гаїв .
Бо як мама у кожному слові,
Молоком годувала синів.
Тому й бісяться, так звіролови:
На сирітку спрямований гнів…
А Вона все звучить, загадкова,
По розлогах яруг і степів.
Тож проснімося. Будьте здорові,
В буйноцвітах вишневих садів.
Ще збудуєм підмостки ми нові,
І згадаєм чиїх Ми батьків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357356
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 14.08.2012
автор: Дід Миколай