Спекотно, сонце у зеніті,
Вже не пече,а спопеляє.
Усе живе на цьому світі
Від спраги, змучене, згасає.
Трава пожухла, порижіла,
Обвисло листя на гіллі.
Земля від спеки заніміла,
Завмерли в морі кораблі.
В повітрі марево гойдає,
Пісок розпікся, не ступити.
Земля до вечора чекає,
Щоб в прохолоді відпочити.
13.01.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357187
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Мирослав Вересюк