Сало не від свина,
Слава не від Бога?
Казав про демократію ніц,
Казав, що я заспокійливе, -
Кого ото турбує!!!
Ми нація погаслого
Пломеню;
Ми нація, якій плювати
На плювки політиків,
А витоки – із запоїв
Екс-прес-нитиків.
Із аналітики контрабандної
Лексики
Вигрібається помийниця еґоїзму –
Героїзму в пустелі поконаних…
Задовбали потьомкінські партії,
Вестибулярна розкіш і розкрад,
Розклад експресів на той світ…
На той слід
Не впаде крапля поту.
Ми мусимо пізнати те,
Що Україну пізно
Виводити сльозами.
Або справедливість,
Або нам збирати
Каміння закостенілих прокльонів
З того, чого не зігріти.
Руйнувати? Руни-мати
На кавовій гущі.
Гнуті дерева нас похоронять.
Ми клялися боротись…
Роти ці
Розкрились до ирію.
Хліба!!! Розваги вже задовбали.
17.о9.2оо8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357072
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Вакуленко-К. Володимир