- Ти чуєш, як сліпий музИка
Б'є віртуозно в барабан?
Лунає звук то голосно, то стиха,
То враз прорепетує грізно "трам-пам-пам"...
В тій музиці усе: і біль, й страждання,
Шалене щастя з горем обнялось,
І нерозділене палке кохання,
І ревнощі, і страх - усе сплелось!
- Отямся, люба! Що за вигадки химерні?
Занепокоєно торкнешся до чола мені.
То просто дощик гучно б'є по стрісі.
Це все тобі привиділось вві сні.
Ти просто хвора уже кілька днів
І слабкий розум вводить у оману.
Не відрізняєш ти реальності від снів
І заблукала в мареві туману.
- Тсс! Тихо! - шепочу. - Мовчи!
Зірву фіранку на вікні, а там
Крізь сіру пелену дощу й грози
Відсалютує капелюхом музикант.
12.08.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357045
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Мозаїка