Ну й що, що завтра тебе вже не буде?
Ну й що, що між нами не буде мостів?
Серденько моє тебе не забуде:
Ти вогник туди повернути зумів.
Як би не бýло, та рáзом з тобою
У серці моєму розквітла весна.
І те, що розлука не за горою,
Не наша, мій милий, не наша вина.
Ну й що, що завтра тебе вже не буде?
Ти їдеш далеко, та не назавжди.
Серденько моє тебе не забуде.
Ти лиш пам’ятай. Лиш назад поверни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2012
автор: Тетяна Мерега