Кожної ночі засинаю з єдиною думкою
Кожного ранку з усмішкою йду вперед
Я була для тебе лише незнайомкою
Та наші цілунки, солодші за мед…
Ми закохалися тихим теплим вечором
Тоді я ще не знала, що буду лиш твоя
Думки переконання, до ласки я приречена
А зараз навіть в сні іду до тебе я…
Тебе тоді прогнала, не знаю що я думала
Напевне побоялась, і ти просто пішов
А зараз сплю сама і в жилах стигне кров моя
Зламала не приречену, незайману любов…
Я думала все скінчено, та знову помилилася
І райдужними красками облилося життя,
Ти ніжний був і лагідний, до тебе притулилася
І байдуже навколо всі, ми разом – ти і я…
Аж до кінчиків пальців –
горіло полум’я,
пробирало бажання
кипіла кров моя,
я заплющую очі
це не виліковують
Я так тебе хочу
І це усвідомлюю…
Кожна клітка, частинка –
Іскринка пристрасті
Поцілунок, жаринка
Ніби знак корисності
Обпікає з середини,
Душу спалює,
Зараз байдуже де ми,
І це мене радує…
Перестала блукати у пошуках
Припинила хотіти захоплення
Моє серце у твоїх тепер руках
Залишаю тобі повідомлення…
Мов на крилах літала, нічого не парило
Не дивилась під ноги чи є земля
Все довкола змінилось, мені поталанило
Просто в мене є ти, а в тебе – я…
Я не винна, пробач, що так закохалася
Я не знаю як бути тепер самій…
Стільки часу пройшло і ми вже давно розсталися
Все ж ніяк не повірю, що ти не мій…
Як я хочу до тебе,
страшно думати,
що без тебе життя –
глуха стіна
так болить там де серце
з кимось іншим ти,
не потрібне кохання,
я – сама…
Як я хочу ще раз
попрощатися,
так обняти,
прижати,як тоді…
ще лиш раз
в твої очі сумні –
закохатися…
і до краплі віддати
все що в мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356927
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2012
автор: БуНтАрКа