Не зрозумів

Великий  світ,  блаженні  люди
Моя  прекрасна  сторона
Хоча  думки  блукають  всюди
Але  ж  душа  моя  одна

Живемо  ми  на  цьому  світі
Не  знаючи  куди  піти
Щоби  були  завжди  у  квіті
Наші  серця  на  вік  знайти

Куди  податися  не  знаєм
І  ніби  серед  пустоти
Роками  в  світі  все  блукаєм
Себе  не  можемо  знайти

Забути  хочеться,  що  було
Нас  не  цікавить,  лише  мить
А  все  звучить  немовби  соло
І  серце  хочеться  втопить

У  сльозах  горя,  від  народу
Вони  текли  цілі  роки
Звеличать  нашу  волю  й  вроду
Покажуть  вам,-  ми  козаки

Це  наший  дух,  це  Українське
Не  інше,  наше,  це  ж  життя
Не  просто  рідне,  а  Полтавське
Це  воля  наша  і  буття
24.08.2004                (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356883
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.08.2012
автор: Ярослав Яресько