Схилився жовтий перелаз
на дужі плечі міста
і тихий по-скрип кожен раз
кидає він узбіччям
нагадує комусь старе
комусь нове й безладне
щось загадкове і святе
затьмарене й принадне
закинутий поміж хат й рік
брудних пляшок від коли
схилився він на лівий бік
де прожива доктОри
і все йому не по-собі
нема кому підняти
старі недужі і слабкі
а молодим начхати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356593
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2012
автор: та що пише