У плазунів роздвоєний язик,
Проте вони не відають про мову…
А як же український чоловік
Дитині заспіває колискову?
Де десять з сотні, мова вже чужа,
У нашім домі «властвує» чужинець,
Народе мій, а де ж твої права?
Чи ти забув, що ти є українець?
Чужинці в нас при владі, в тім біда,
Які нам набиваються в брати,
А ми для них збираємо хліба,
В покорі нагинаємо хребти.
Плюють у душу, полонять ефір,
Книжки і преса в нас на чужій мові,
Лиш шлях чумацький зібраний із зір,
Нам зорепади створює чудові.
Земля моя, мої ліси, поля,
Моя казкова любляча країна,
В нас своя мова, в нас своя земля,
Для нас вона жадана і єдина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356454
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2012
автор: Віталій Назарук