це сонце не для нас,
а ми його чекали, неначе Спаса з медом
...як перших яблук
з ароматом літа...
де тепер той Спас?
це небо не під силу
для нас... ми там удвох літали ще вчора...в парі...
зовсім впасти не боялись
на тверду землю...
де тепер ті крила?
цей світ...він став чужий...
не наш...хоч ми його шукали в полоні мрій,
в тумані чачарівниці-долі...
а тепер доволі:
ти не моя....а я не твій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356257
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2012
автор: Володимир Минькач