...Сяду під березою в затінку при березі,
Виріжу я човника із кори грубезної.
Виріжу я човника - обладнаю щоглою,
Відпущу по течії річкою прозорою.
Щоби плив без остраху, привантажу кітвою,
Помолюся вслід йому тихою молитвою:
..."Матір Божа, сили дай їй забути страх.
Матір Божа, змий одчай на її вустах.
Матір Божа, дай надій для її краси.
Матір Божа, віру їй в серці воскреси..."
...Хай спливе за човником вся її журба,
Розполоще розпачі чиста та вода,
Щоб знесло по течії ті суми приречені -
той колишній страх....
Хай веселим сполохом затріпочуть вогники
у її очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356109
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Володимир Минькач