Миті щастя…

Неможу  заснути,  блукаю  стежками  в  думках,
Пригадую  мить,  де  були  ми  з  тобою  щасливі.
Сміялись  удвох,  коли  ніс  ти  мене  на  руках
І  слухали  музику  грому  і  музику  зливи.

Торкалися  руки  тих  ніжних  дівочих  принад,
Солодкі  цілунки,  уста  ніби  змазані  медом.
А  в  небі  над  нами  кружляв  і  кружляв  листопад
І  тихі  вірші,  що  написані  були  поетом...

Здригнулась  від  стуку  і  враз  перервались  думки,
Насправді  було,  а  чи  може  усе  це  здалося?
Дивлюсь  у  вікно,  за  ним  дощ  виграє  у  шибки
І  лине  у  простір  мелодія  та  стоголоссям...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)