МУРЛИКАВ ТЕПЛИЙ СИНЬООКИЙ ВЕЧІР

Мурликав  теплий  синьоокий  вечір,  
Шовковий  мак  в  степах  палав,  
Додому  линули  ключі  лелечі  
Межи  потомлених  заграв.  

І  лився  синій  воркітливий  спокій,  
Торкався  краплями  невмитої  землі,  
А  ми  йшли  разом  по  землі  широкій,  
Немов  не  з  нами  все  це  і  немов  не  ми.  

Так  пахло  м’ятним  медом  надвечір’я,  
Трояндовим  настояним  вином,  
Й  здавалось  янгол,  просушивши  пір’я,  
Вкриває  й  нас  своїм  пухким  крилом.  

Під  ніжне  сяйво  зоряних  багать  
Бриніли  срібні  нитки  павутинки,  
А  нам  лишилось  трохи  почекать  -  
До  щастя  –  лише  мить  і  півзупинки….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2012
автор: Квітка Надії