Своє минуле я і вистраждала, й вистояла.
Зважила й висміяла
і падіння, й злет.
Стала вином, що у дубовій бочці вистояне.
Ніби готова вже
і хочу йти вперед!
Але чому
в політ так страшно
нестись, хоч крила
В мене є?
Але чому
Душі так важко,
Хоч тягарем
Ніхто не б’є?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355794
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)