Час іде, час спішить.
Треба жить, треба жить!
День любити, що йде,
Й все, що Бог нам дає!
А дає день при дні.
Тільки ми, наче пні -
Без очей і без вух
І під коренем дух.
А якби ж то увись
Деревцем піднестись,
Можна сонце гойдать,
Можна зірку дістать.
Душу свою відкрий,
Серце смутком не мий.
Час іде, час спішить.
Треба жить, треба жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355760
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)