Коли вже немає вибору:
жити чи помирати
іти наввипередки світлу
чи втішати пітьму
Задаєшся питанням:
Чому?
і сивієш.
коли всі двері відкриті
загоювати сніги порожнечами
вогнепально розчинятися
чи, бодай, мріяти про сенс
уже неможливо
ти стоїш, а очі в руках
розказуєш свідомості
про сни
намагаючись повірити в те,
що ніколи не станеться...
бо
після смерті лише могила
і ти над нею... забутий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355263
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Warik666