...усі зусилля запобігти приходу осені-марні й безсилі
нас ламатиме час безслівв'я повний абсурду
це неначе прихід застуди - тривка ломота у тілі
і важке дихання від того
що легені життя переповнились пилом та брудом...
тиша різко багатіє словами і від того нікому не легше
закриваючи очі руками я беру в борг твої сни
кожен з яких наче безголовий вершник
мандрує шляхами моєї втоми і ти
так бездоганно і впевнено віриш у спокій...
немає нічого такого чого б не пізнало серце
тішся із часу в який маєш можливість дихати...
коли море людського холоду висихає і терпне
коли пророщим зерном залягає у землю відповідь
на усі твої земні запитання
прийде час і ти їх постинаєш серпом...
а поки не пручайся... це період розуміння шляху
який обрав ти і ніхто тебе не судитиме
по дорозі із кожного джерела набери води
у флягу
і пам'ятай що де б тобі не випало жити
ти залишаєшся відстанню у чиїхось
снах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355259
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Poetka