знаєш, я закохувалась у тебе тричі
тричі до безтями і тричі мовчки
востаннє померла
ти теж помітив?
на мені п'ятий день висить твоя блакитна сорочка
була щасливою? - хочеться вірити
ти ж не витер з обиччя посмішки
знаєш, моє життя пройшло наосліп,
десь паралельно від інших, відстороненим потягом
в плацкартому вагоні
місце третє, здається, як завжди, порожнє
біжи до іншої, хай шукає твої внутрішні координати
вони змістились вліво
тепер тверезо дивитись на речі,
та чорнява закохуватиметься так невміло,
занадто незграбно, щоб померти твоєю
занадто голосно, занадто сміло
знаєш, вчетверте краще тебе зненавидіти,
поцупити гордість,
вкритися цвіллю
все занадто банально для мотивів самогубства,
я не різала вени й не вистрибувала з вікна
знаєш, я кохалась з тобою, помираючи від люті,
що тричі губила в тобі кимось придумане життя
біжи до іншої, хай шукає твої внутрішні координати
вони змістились вліво,
справа - мої рештки
я тричі вірила що можна тебе покохати
без жодного натяку на присутність чужої жінки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355257
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: ne ta ale