Заспівай мені, так щоб чула лише я
Але щоб дрожали стіни, гнулись дерева
Ти можеш... Можеш
Заколисати мою душу, вимкнути мій мозок,
Сховати його в склянку і подалі закидати лахміттям....
Ти можеш оповити мене своїм мороком
За тисячі миль від мене...
Лячно, холодно, темно
Гупає в вікно червона
Розпадаюча на гниль луна...
По кожі повзуть крадькома, як слизні, думки.
Хтось під ліжком, за вікном, у шафі...
Ніби я повернулась у свої п"ять з половиною,
Ніби мати всю ніч на роботі,
Ніби весь світ одне липке павутиння.
Оповий мене, ледь торкаючись
До промокших щік,
Ледь цілуючи в дитяче чело...
Співай мені...
Тихо тихо, щоб ця пісня не дісталася луні,
Не дісталася метеликам,
Не дісталася стрілкам годинників...
___________________________
Врятуй мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355055
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Алиса Кирова