Я – модна дівчина, нема мені тут рівних.
У мене все нове – і ноги, й голова.
Я в дзеркало дивлюся – і такий безслівний
Мій захват від краси цієї. Що слова?
На пупі в мене – діамантова сережка.
На попі – ще й метелик всівся. Кожен рух-
І полетить, якщо не буде обережним.
Та щоки гАрненько натягнені до вух.
Ось губи – це такі вареники пухкенькі,
А груди здійнялися – чисто Еверест.
Ще – нігті до колін,- то модні витребеньки,
І вже без жиру на боках, ребрА і без…
Мій чоловік побачив ті веселі гірки.
Зрадів (забув він заглянути в гаманець).
І кинувсь до (не з глини) зліпленої зірки.
(А я не знала, що прийшов йому кінець).
Та кулька тріснула – наївся силікону.
Його повезла в далечінь якусь «Швидка».
І знаю, що тепер нещасного до скону
До силікону не підманеш, козака.
І я одна. Для кого губи ті і груди?
Для чого колупала ребра і тату
Собі натицяла. Рятуйте, добрі люди!
Нічого ж я не вмію. Боже, пропаду!
Та раптом щось задзеленчало прямо в вухо.
Будильник задзвонив і, «заробивши», стих.
О, то був сон. І з задоволенням послуха
Про сон цей милий мій, коханий «лев» і «тигр».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354466
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.08.2012
автор: Ліоліна