Клапоть неба у моє вікно
Заглядає рясно-зоряно,
Мов старанно виткане сукно,
Чорне, як земля, що зорана…
Зорі мерехтять у вишині,
Як вночі комахи «світлячки»,
А сузір’я, ніби вишиті,
Схожі на цікаві карлючки…
Сумно місяць усміхається -
Десь хмаринки загубилися…
В мене знову серце крається –
Від життя свого стомилася…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353893
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО