Я був там, у тій машині,
Коли вона пішла з життя.
І тільки зараз розумію,
Що вже немає вороття.
П'янке вино, шалений газ
І сміх, до сліз аж пробивав.
Все було легко там, для нас,
А Час хвилини рахував.
На небі зорі й дивний місяць,
На дорозі спалах фар,
А на зустріч вантажівка.
Той останній Смерті дар.
За секунди все це сталось.
І тоді я ще не знав:
Вона з життям своїм прощалась,
Коли під зорями лежав.
А далі крик сирен швидкої.
І купа спалахів комет.
Усе було, як в фільма сторі
Відсутнім був лиш хеппі енд.
Тепер стою я на могилі
І розумію: вже нема буття.
Бо це був я, у тій машині,
Коли вона пішла з життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353074
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2012
автор: IseeU