Як я мріяв про тебе таку,
Ти ночами зимовими снилась.
Не чекав, щоб колись на віку
У моєму житті появилась.
Я у мріях злеліяв тебе,
Сотворив, як споріднену душу,
А тепер вже картаю себе,
За цей витвір і каятись мушу.
Ти явилася, наче із мрій,
З фантазій моїх воплотилася.
І за самий казковий сон мій,
Чарівніша, чим мені снилася.
Ти живеш наяву, чи у снах?
Я ще досі не можу збагнути,
Та розлуки майбутньої страх
У очах моїх можна відчути.
Сам придумав і сам же люблю,
І від власних фантазій страждаю.
Хоч є біль, та немає жалю,
Я придумав тебе і кохаю!
11.07.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2012
автор: Мирослав Вересюк