Віщунська доля – у свині,
Чи то, прошу, у кнура.
Валявся вдома у багні –
Везе у Київ фура.
Везуть його не на базар –
Пряменько на Хрещатик,
Та ще й під сурмлення фанфар,
Хіба таке міг знати?
Від переможців буде знать,
Постукують копита.
Бо він уміє віщувать,
Хапаючи з корита.
Свиня ця Фунтик – гарний хряк,
Свій має райдер навіть.
І охоронців. Мріє всяк
Таку увагу мати.
От, правда, трохи якось тхне,
Ну, не одеколоном…
Та ми забудемо про те,
То – не найкращий спомин.
На Україні віщуном
Хто там на Євро буде?
Це буде, як у Польщі, слон,
Чи візьмемо верблюда?
Та як мізками не крути,
Верблюда буде мало.
Бо на Вкраїні ми завжди
Любили тільки сало.
От буде сало нам казать,
Хто виграє у матчі.
Як тільки схрумкає буряк,
Дізнаємось, хто кращий.
І буде те, що він – «крутий»,
Розказувати вдома.
Свиней знов смикать за хвости
Й валятись на соломі.
06.06.2012
(написаний вірш до ЄВРО,та не викладений)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352879
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 25.07.2012
автор: Ліоліна