Рука лягає ніжно на плече.
Кохання вимага свою розплату.
Той, хто душі моїй був палачем.
Став жертвою її. Цікавий фатум.
А говорила я: Земля така,
Що крутиться невпинно по орбіті.
Повернеться нам все. Важка така
Любов твоя, відкинута відкрито.
О скільки ж я проплакала ночей!
Якби ти знав весь відчай моїх мук…
Будь-ласка, руки забери з плечей.
Я не люблю холодних душ і рук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352735
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Анастасія Грім