Застигає бурхлива кров,
Душа собі місце ніде не знаходить,
А я згадую знов і знов,
Що життя моє без тебе проходить.
Начиталась сумних поем,
Драм без хепі-енду передивилась.
Ось кину в імлу каменем,
Щоб думка сумна не поселилась.
Я буду радіти прожитому дню,
Я сонце піду зустріну,
А біль складу у кишеню свою,
З любов’ю на світ погляну.
Відкрию очі, що у тумані
Блукали ці дні й місяці,
Була я мов у дурмані,
Застигши по пояс в багнюці.
Я вирвалась з тої неволі,
І вже не в полоні збігає життя.
Набираюсь тепер я поволі
Сил, щоб іти в нове майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2012
автор: Журавель Яна