ЧИ ПРАВДА…

Довіряю  Вам  думи  таємні,
Ніби  знаю  вже  Вас  пів  життя.
Відганяю  бажання  шалені,
Закриваю  роти  почуттям.

Ваш  талант  все  частіше  хвилює,
Обіймає  співучим  крилом,
Словом  пестить  і  душу  лікує,
Розмітаючи  сум  помелом.

З  Вами  в  дружбі  –  як  в  казці  химерній.
А  в  розмові  думок  віч-на-віч,
Я  –  між  Ваших  шедеврів,  в  майстерні.
Та  і  Ви  в  моїх  снах  кожну  ніч.

Навкруг  Вас  мої  музи  витають,
Почуттів  ще  не  зібраний  куш.
Мене  тішить  і  щиро  вражає
Незбагненне  поєднання  душ!

Таке  близьке  мені  і  жадане  
Дружніх  помислів  творче  злиття.
То  це  правда,  шанований  Пане,
Що  я  знаю  вже  Вас  пів  життя?..

©  Copyright:  Ирина  Визняк,  2012
Свидетельство  о  публикации  №11207220162

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352045
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2012
автор: *ИРЕНА*