Спека погляду – очі вугільні,
спуски тягнуться до натуг…
Ми так часто були загублені,
Що не чули, де серця стук.
Спіють яблука, пахне сливами
бджоли шаль із ожин плетуть.
Завтра будем як сни щасливими,
щастя поруч, воно вже тут.
Коси в дотиках - чайним деревом.
Світлий жайвір розхлюпав звук…
Це так любо блукати берегом,
де я чую Ваш серця стук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352017
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2012
автор: Окрилена