Зрада, спека, Мова і поети.

Київ.    Жорстока  спека.
З    Ради  кульгала    Мова...
Обдерта…    Майже  мертва...
У  небо  погляд...  В  вись  хрести.
Дзвенить…    Фальцетом
Не  помісна  церква…
Дзвенить  монета;
Підкуп,  чи  пожертва,
Внизу:  бруківка,  суржик,
Чорний  беркут.
Дім    Український.    Голод.
Студенти.  Крути.  Нації  батьки.
Історії  круги.                                                                                                                                            
Чи  можна  пам'ять  стерти?
Йдуть.  Посміхаються.
Онуки  тих  червонопиких,
Що  у  Холодному  Яру
В  крові  топили  українство  вперте…
Паперть.  Поезія.  Поети.
Слізьми  пливуть  сумні  рядки.  
Наш  Батько  мудрий  :-  Де  ти?
Безвихідь.  А  чи  часу  тятива.
Московщина...    До  Пушкіна,-
Французькі  лиш  куплети.  
Там  Захід  «друг».  Зі  Сходу  «  брат»
А  мати  українка.  Німа.
Без    колискової    дитя.
Ридма.  Віка.
У  серці  пращури,
У  голові  Москва.
Душа!  Яка?...
Зґвалтована,  спаплюжена.
Йшла  Мова    вперта,  в  спеку.
Води...,  грози  просити.
У  студента,  у  поета….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350940
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2012
автор: терен юрій