Люди, як повітря
Ти це все прекрасно знаєш...
Можливо для тебе це одноманіття
Можливо ти й по-іншому гадаєш
Все життя ти дихаєш повітрям
Жити по-іншому не вмієш
І, навіть, на мить не пригадаєш
Про свої потаємні мрії
Життя проходить швидко, миттю,
Немов все осінню покрите
То ж посій і своє жито
Родюче і несамовите,
Твоєю працею покрите!
Але ти ж так не хочеш
Але ти й так не вмієш
Не туди споглядають твої очі
Зовсім іншому радієш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350801
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2012
автор: ІванCV