Я колись проживу те придумане нами життя
Віртуальних світів, незбудованих міст і проспектів,
Передбачень віршів, справджень снів відчуттям
Невідкупних спокут в передоднях безликої смерті.
Я таки допишу недописані досі слова,
Заримую в рядках злегковажені ритми і рими.
І колись доспіваю пісні ті, що не доспівав...
І прозрію, побачивши те, що здавалось незримим.
Я тримаюсь за віру, допоки живу і не вмер,
Поки є ще надія, що встигну в призначені строки.
Я колись долюблю недолюблене мною тепер,
Щоб в гармонії душ відшукати загублений спокій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350593
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2012
автор: Володимир Минькач