У «клубі зради» кожна третя,
Котра все терпить та мовчить.
Кусає губи, лікті здерті
Ту біль в середині ростить.
І от питається – навіщо?
Адже життя у всіх одне.
В одних воно як вітер свище,
У інших - рване і важке.
Шукати відповідь для чого?
Не в тому суть, зовсім не в тому.
МИ обираєм: « що» й до »чого»,
Даєм ключі від свого дому.
Немає крайніх, винуватих.
Є лише ти, і хтось іще.
Не треба рішення приймати.
Коли не згодна - не твоє.
Сама навчила так вчиняти.
І от - привчила до образ.
Не треба сліз, досить мовчати!
Змінись тепер - живемо раз!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350533
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2012
автор: Куцехвостик