Із ночі чорної до світла,
мов той метелик швидко лину,
але спиняє скло зловісне,
тепер, мабуть, я тут і згину.
Це світло моє - ти єдина,
а скло - відчуженість твоя,
і якщо б'ючись, я загину,
то лише з думкой - ти моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350092
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2012
автор: Skifius