Вона знов прокинулася, прикро…

Тіло  на  холодній  підлозі.
У  обіймах  м’яка  іграшка.
Як  фон  –  якесь  аніме.
Наче  скельця  у  куточках
Нерухомих  карих  очей.
Це  її  смерть,  чергова.
Вона  відродиться  зранку
Із  жалем  збагне,  що  жива  –
Чекатиме  ночі,  аби  знов…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349204
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 09.07.2012
автор: SERA.fima