Поважно дибає їжак.
Його ніхто тут не лякає.
Усе сімейство проживає
в дворі на заздрощі вужам.
Тут реп’яхи, бо лопухи.
І кропива під самі стіни.
Від хати відчахнулись сіни.
Двір овдовів – старий, глухий.
Дім важко зводив машиніст.
Та не дожив до комунізму.
Вдова доспівувала пісню
якраз в перебудовчий піст.
Вона дояркою була.
Передовою. Й депутатом.
Вже ферму не відбудувати.
Убого й тихо дожила.
Похоронили, як змогли.
Свій чемодан давненько склала.
"Сберкнижку" впорали вандали.
Та гомони, кляни, моли...
Подавсь на грушу виноград.
І хміль подерся на верхівку.
Птахи звели собі домівку.
А горобців – немов парад.
Порозросталась бузина.
Чагарничиння. Трухнуть дрова.
Сусідська мукає корова.
Йде череда.
Цей двір мина...
Олександр Печора
(Ромоданець)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349008
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.07.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА