За вікнами дощить, мені ж не спиться,
В кімнаті ніч співає колискову.
І може сон душі моїй торкнеться
І ми у нім почнем свою розмову.
Закрила очі і лягли повіки,
Мандрую сном, беру тебе за руки.
І може дощ, ще стукає у вікна,
Приймаючи мої душевні муки.
А я у сні, кохані бачу очі,
Жагучі поцілунки відчуваю.
Нам буде мало однієї ночі,
Вона до нас ще завтра завітає...
А поки що роса нам мочить ноги
І соловейко поруч десь співає.
Пішли далеко спати ген тривоги,
Вже за вікном видніється... Світає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)