Знову потреба
бігти до неба,
топитись в загравах,
тягнутись до тебе,
смикати з неба
чарівні мости.
Прогулятись веселкою,
мов звичною стежкою.
Вплітати мов стрічки
світанки і роси
і твої поцілунки
в чорно-кавові коси...
Жбурляти відбитки
полотняної свитки
зшитої хмелем
з ромашок й волошок...
І знову потреба
чіплятись за небо,
бігти за хмари,
ганяти отару
вершкових корів
пружно впивається
петрів батіг.
вустами торкається
сонячний зайчик
пелюсток латаття,
небесного плаття,
смаглявих плечей,
відьмацьких очей...
І знову потреба
гуляти крайнеба
топитись в загравах,
тягнутись до тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348638
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2012
автор: gala.vita