В МОЇХ СЛОВАХ НЕМАЄ ДИВОВИЖІ…

(Вельми  шанованій  мною  читацькій  аудиторії)

В  моїх  словах  немає  дивовижі,
Та  ви  чомусь  знаходите  її.
Невміло  ще  стаю  на  творчі  лижі,
Й  вершини  не  підкорені  мої.

Слова  мигтять  в  калейдоскопі  мозку,
Кульгає  непідкований  Пегас.
Зібрати  пазли-рими  ой,  непросто,  -
Малюнок  в  думці  губиться  щораз.

Знаходжу  й  знов  захоплено  малюю,
Полову  вирізняючи  в  зерні.
На  дивовижні  образи  полюю,
Хоч  рідко  це  трапляється  мені.

Так  і  пишу.  Поєдную  строкато
В  сплетінні  хаотичному  слова.
Та  я  й  томУ,  скажу  відверто,  рада.  –
Від  дум  відпочиває  голова.

Щодня  римую  праведне  і  грішне,
ЧасОм  Пегас  приходить  і  вночі…
За  сприйняття  і  відгуки  розкішні
Я  вдячна  вам,  шановні  читачі!  
                                                                   03.07.2012р.

©  Copyright:  Ирина  Визняк,  2012
Свидетельство  о  публикации  №11207041072

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348220
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2012
автор: *ИРЕНА*