А я так люблю поцілунки!
Це Бога самого дарунки,
Це сонечка теплі привіти:
Солодкі, як мед, і духмяні, мов квіти;
Весняні, з малиновим смаком,
Дрібненьким посиплються маком,
А потім розквітнуть півонії -
У пристрасті, аж до агонії!
Поллються веселкою в річеньку,
Щоби не заснути всю ніченьку,
І бризнуть на трави перлинами,
Здійнявшися крильми орлиними
До хмар, через гори прокочених
І зорями щедро золочених!..
Бо ж я так люблю поцілунки!
Це ж Бога самого дарунки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348096
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2012
автор: Анастасія Лінчук