Щемливо, з простими, нічим та ніким ще не затьмареними сподіваннями, відчуваючи неухильне наближення подорожі, вона крадькома від всіх стягувала на купу найцінніші для себе речі; подорожі, яка, нарешті, – благання почуто, хоч і невідомо ким, і серце, як ніколи до цього, калатає в грудях пораненим птахом, але готове от-от, збожеволівши від щастя, вилетіти назовні через прострелений отвір, – увінчається переїздом та остаточним звільненням; відчуваючи, як збиті з дороги віруючи відчувають наближення воскресіння Господнього, як ортодоксальні євреї, потираючи руки, відчувають незримий плин капіталу у пропахлому ненавистю просторі, як роздрочений натовп відчуває найменші зміни в настрої свого лялькоподібного кумира, а такі ж як і вона дівчата з такими ж маленькими, недорозвиненими грудьми, які дехто з них час від часу демонструє, задираючи до гори майку, всцикаються від блідого готичного обличчя і жирно підведених вій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347534
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2012
автор: ларс