горище пашіє свіжими таємницями,
невидимий кат вигадує нам передчасні смерті
і ляльки з власної волі котяться вниз.
капризи мої підслуховуються,
сни тріпочуть в зоні ризику
і схоже, що хмари спустились занизько.
ти все оббиваєш пороги моєї чутливості,
додаєш настій вірності в безперервні дощі...
на цій дещиці спогаду вже ні душі.
усе розпочате схоже на поштовх,
на страх безфінальності старту.
забризкані карти в обдертих руках,-
червоні вказівки:
"я не знаю звідки, але вже скоро..."
острах мовчати як небо протринькане вчора.
горище освітлене свіжістю знаків, молись.
... лялька із власної волі котиться вниз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347524
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2012
автор: Biryuza