Сьогодні мені нагадала береза,
Що думка моя має бути твереза.
В березовім гаю я клена знайшла,
Під нього сховалась, а він промовляв:
«Тебе захищу, коли стануть морози,
Страшні буревії і літнії грози.
Це краще, як в полі лишитись самій
І віття торкалось уже моїх вій».
Сльозу я зронила, сховала від клена,
Думки зароїлись, як бджоли у мене.
Зраділа, що можу сховатись у тінь,
До нього тулитись, коли заметіль.
Спасибі березі, яка нагадала,
Що клен і вона у гаю цім недаром…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347482
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2012
автор: Тамара Васильєва